ВПЛИВ ВПЛИВУ ВІД ВИПУСКУ МАКРОЛІЧЕНІВ HETERODERMIA LEUCOMELOS І RAMALINA CELASTRI
Анотація
Завдання: Ожиріння - це хронічне порушення, спричинене дисбалансом між споживанням та витратою енергії, при якому надлишковий жир буде відкладатися в жировій тканині і створює ризик для здоров’я та добробуту людей. Засоби, які інгібують ліпазу підшлункової залози, відіграють важливу роль у лікуванні ожиріння. Метою цього дослідження було оцінити потенційний вплив макролішайників Heterodermia leucomelos (L.) Poelt фоліозний лишайник та Ramalina celastri (Sprengel) Krog та Swinscow на плодовий лишайник при лікуванні ожиріння.

Методи: Інгібуючий ефект проти ожиріння in vitro макролішайників оцінювали за допомогою активності ліпази підшлункової залози курей. Ліпазу витягували з курячої підшлункової залози. Різні концентрації від 5-25 мг/мл екстрактів метанолу та етилацетату лишайників Heterodermia leucomelos та Ramalina celastri інкубували з ліпазою підшлункової залози.
Результати: Зі збільшенням концентрації екстрактів спостерігалося більш високе інгібування ферменту. Розчинник метанол показав хорошу активність порівняно з етилацетатом. Відсоток інгібування коливався у межах 19,7-69,8 та 20,0-86,6% у метанольному екстракті Heterodermia leucomelos та Ramalina celastri відповідно. Порівняно лишайник Ramalina celastri в метанольному екстракті виявив максимальне інгібування 86,6%, тоді як етилацетат демонстрував 63,0% при 25 мг/мл проти ферменту ліпази.
Висновок: У цьому дослідженні інгібуюча активність лишайників вказує на його захисну роль у лікуванні ожиріння. Молекулярне секвенування цього лишайника допомагає в майбутньому визначити різні шляхи метаболізму, які відповідають за вироблення нових сполук.