Вплив внутрішньосуглобового лікування станозололом на синовіальну оболонку та хрящ овець

Додати до Менділі

внутрішньосуглобового

Анотація

Метою дослідження було перевірити клінічні та морфологічні ефекти внутрішньосуглобового лікування станозололом або плацебо тривалістю 3 та 9 місяців у овець, у яких хірургічно індукований феморотибіальний остеоартрит (ОА) (медіальна двобічна меніскектомія).

Двадцять здоровим вівцям, розділеним на чотири групи та дві групи контрольних тварин, після хірургічної медіальної двосторонньої меніскектомії щотижня вводили в стегново-великогомілковий суглоб (FTJ) станозолол або плацебо. Проводили оцінку кульгавості та збирали синовіальну рідину у всіх овець під час кожного лікування. Розтини проводили через 3 або 9 місяців, як описано в експериментальній схемі. Описано грубі патології та оброблено зразки тканин, зібраних із суглобових суглобів стегнової і великогомілкової кісток, для рутинного гістологічного дослідження.

Валова анатомія FTJ добре зберігалася у овець, оброблених станозололом; це також стосувалося гістологічних особливостей суглобового хряща. Асептичне запалення суглобів та фіброз спостерігались у плацебо-одержуваних овець, пов’язаних з різним ступенем тяжкості дегенерації хряща мищелкових і великогомілкової пластинок.

Внутрішньосуглобове лікування станозололом зменшує утворення остеофітів та реакцію субхондральної кістки та сприяє регенерації суглобового хряща.

Попередній стаття у випуску Далі стаття у випуску