Годування недоношених дітей після виписки з лікарні

Анотація

Постачання адекватного харчування недоношеним немовлятам є постійною проблемою. Загальні захворювання, які розвиваються у недоношених дітей, і терапія, яка їм надається, може збільшити їхні харчові потреби або перешкоджати надходженню поживних речовин. У цій статті викладено фактори, які слід враховувати при призначенні відповідної дієти та харчових добавок при виписці з лікарні.

Резюме

L’alimentation zadovoljava des prématurés représente un défi constant. Усунення несправностей у комунікаціях, що розвиваються у програмах та інших традиціях, а також у адміністраторах, не зважаючи на відповідні норми, належить до дієтологів або вхідних речовин. Представлена стаття souligne des facteurs для передбачуваного lorsque l’on prescrit le régime et les suppléments nutritionnels nécessaires au congé de l’hôpital.

Забезпечення належного харчування недоношених дітей для підтримки росту та нейророзвитку та запобігання хворобам з дефіцитом поживних речовин є постійною проблемою. Передбачається, що коли недоношені немовлята досягають доношеного терміну вагітності та маси тіла при народженні, їхні потреби в поживних речовинах такі ж, як і рекомендовані для здорових доношених дітей (1). Однак харчовий статус недоношених дітей може бути порушений через загальні медичні умови та методи лікування, які збільшують потреби в поживних речовинах або перешкоджають повноцінному харчуванню. Таким чином, при призначенні відповідної дієти та харчових добавок під час виписки з лікарні необхідно враховувати стан здоров’я та стан харчування кожного немовляти.

ВИКОРИСТАННЯ ЗБАГАТОГО МОЛОКА

На додаток до задоволення специфічних потреб у поживних речовинах недоношених немовлят, короткострокові переваги були зареєстровані у здорових недоношених дітей, які продовжують споживати комерційні суміші для недоношених немовлят або жіноче молоко, що містять фортифікатори після виписки з лікарні (2–7). Вважається, що чудовий ріст і мінералізація кісток у немовлят, яких годують збагаченим молоком, спричинені більшою кількістю білка та мінеральних речовин, що забезпечуються цими молоками, у порівнянні із штучними сумішами для немовлят або незбагаченим жіночим молоком. Споживання енергії було подібним серед досліджуваних груп. Коли немовлят годують за бажанням, основним фактором, що визначає обсяг споживання молока, є щільність енергії (2,8). Немовлята, які перебувають у сатді, мали в середньому гестаційний вік від 30 до 31 тижня, при народженні важили від 1100 до 1200 г, а при виписці з лікарні - від 37 до 38 тижнів. Немовлят годували збагаченим молоком протягом періодів від восьми тижнів до дев'яти місяців після виписки з лікарні. Досліджувані популяції включали відповідну вагу для немовлят гестаційного віку та малу для немовлят гестаційного віку, які можуть мати різну реакцію на дієтичні маніпуляції (9,10). Однак результати для двох груп немовлят не оцінювались окремо.

Чи впливають ці вищі результати, виявлені в ранньому віці, на довгострокові результати, залишається незрозумілим. Тривале спостереження показує, що недоношені діти мають значно нижчий вміст мінеральних речовин у кістках у віці від 4 до 16 років у порівнянні з дітьми, народженими у термін (11). Якщо цей нижчий вміст мінеральних речовин у кістках зберігатиметься у дорослому віці, уражені особи можуть мати значно підвищений ризик розвитку остеопорозу. Однак довгостроковий вплив складу дієти у грудному віці на подальший вміст мінеральних речовин у кістках потребує подальшого дослідження. Деякі дослідження виявили покращений ріст голови у тих немовлят, які споживають збагачене молоко (2,3). Підтримка нормального росту голови, що є грубим показником росту центральної нервової системи, пов’язана з найкращими результатами нейророзвитку недоношених дітей (10). Незважаючи на ці короткострокові переваги, слід оцінити довгострокову функціональну значимість та потенційні побічні ефекти, перш ніж споживання збагаченого молока може бути рекомендовано для всіх недоношених дітей після виписки з лікарні.

РЕКОМЕНДОВАНЕ Харчування після виписки з лікарні

Цілі харчування в період після виписки включають забезпечення поживними речовинами для задоволення рекомендованого споживання (1) та будь-яких підвищених потреб у поживних речовинах, а також корекцію дефіциту поживних речовин. Деякі загальні характеристики немовлят, яким загрожує дефіцит поживних речовин, включають дуже низьку вагу при народженні (1), розвиток множинних або тривалих системних захворювань, які впливають на метаболізм поживних речовин, таких як сепсис та бронхолегенева дисплазія (12), використання таких препаратів, як стероїди та діуретики (13, 14) та тривале використання парентерального харчування (15). Харчовий статус цих немовлят при виписці з лікарні визначає їх потребу в збагаченому молоці та/або конкретних харчових добавках у період після виписки.

Здоровим недоношеним немовлятам, які вигодовуються виключно або частково на грудному вигодовуванні, слід продовжувати приймати залізо та вітаміни А та D (1,16). Комерційні суміші для немовлят, збагачені залізом, підходять для здорових недоношених дітей, яких годують штучним вигодовуванням. Якщо немовлят виписують до 38-тижневого терміну вагітності, їм може бути корисно використовувати комерційні суміші для недоношених новонароджених, збагачені залізом, або укріплене грудне молоко, хоча і менш практичне для немовлят, що перебувають на грудному вигодовуванні, до досягнення ними терміну вагітності. Якщо немовля отримувало збагачене молоко та/або харчові добавки під час перебування в лікарні, які припинили приймати перед випискою, його або її потребуватимуть ретельного спостереження для виявлення дефіциту поживних речовин.

Тверду їжу можна вводити для стимулювання розвитку моторних навичок ротової порожнини, коли немовля є фізіологічно та в процесі розвитку готовим приблизно у віці з чотирма до шести місяців (17). Нерідкі випадки, коли деякі недоношені діти мають обмежену здатність переносити ентеральні корми (втома, зневоднення киснем) (18). Немає нагальної необхідності збільшувати споживання твердої їжі. Насправді важливіше забезпечити, щоб немовлята отримували достатнє споживання молока, щільного поживних речовин.

Після виписки з лікарні всі недоношені діти повинні спостерігатися на предмет розвитку наступних ситуацій:

поганий приріст ваги, окружності та довжини голови;

остеопенія (гіпофосфатемія, підвищена лужна фосфатаза, зниження вмісту мінеральних речовин у кістках);

і залізодефіцитної анемії.

Порушення, що розвиваються після виписки з лікарні, потрібно виправляти за допомогою спеціальних продуктів харчування, дієтичних добавок або спеціальних способів надходження поживних речовин, які найкраще забезпечуватиме досвідчений дієтолог. Щоб визначити тривалість дієтотерапії, необхідний ретельний моніторинг немовлят.

Розвиток дефіциту поживних речовин не рідкість серед недоношених дітей після виписки з лікарні. Раннє виявлення та втручання не тільки запобігають короткочасній захворюваності, але потенційно можуть вплинути на здоров’я людини і до зрілого віку.

Виноски

Переглянуто Радою директорів Канадського педіатричного товариства