Антиоксиданти Безкоштовна повнотекстова оцінка калини opulus L

Вплив екстрактів V. opulus на метаболічну активність клітин MIN6, що визначається аналізом PrestoBlue після 24-годинного впливу соку (FJ) (A) та PRF (B). Контрольні клітини не зазнавали впливу будь-якої сполуки, крім носія; значення є середніми значеннями ± стандартні відхилення принаймні від трьох незалежних експериментів, n ≥ 12; статистичну значимість розраховували порівняно з контрольними клітинами (необробленими), ** p ≤ 0,01, *** p ≤ 0,001.

Вплив екстракту PRF V. opulus на морфологію клітин MIN6, оброблених протягом 24 год; контрольні клітини не зазнавали впливу будь-якої сполуки, крім носія; випадково вибрані поля були сфотографовані при × 200.

Вплив екстрактів V. opulus на рівень АТФ у клітині MIN6, визначений люмінесцентним аналізом АТФ після 24-годинного впливу FJ та PRF (A); потенціал мітохондріальної мембрани визначали за допомогою зонда JC-1 (B), де використовували позитивний контроль деполяризації карбоніл-ціаністого м-хлорфенілгідразину (CCCP) (50 мкМ); контрольні клітини не зазнавали впливу будь-якої сполуки, крім носія; значення є середніми значеннями ± стандартні відхилення принаймні від трьох незалежних експериментів, n ≥ 9; статистичну значимість розраховували порівняно з контрольними клітинами (необробленими), ** p ≤ 0,01, *** p ≤ 0,001; флуоресцентні зображення клітин MIN6, забарвлених JC-1, де випадково вибрані поля фотографували зі збільшенням × 200 за допомогою фільтрів FITC та Texas Red (C).

Вплив експозиції FJ і PRF протягом 24 годин на екстерналізацію фосфатидилсерину на листку зовнішньої мембрани апоптотичних клітин MIN6 та проникнення мембрани, виявлені за допомогою набору для аналізу Annexin-V-FITC та фарбування йодидом пропідіуму (A); вплив екстракту на активацію каспази-9 (B) та активацію каспаз-3/7 (C); Ядра зафарбовані DAPI та конденсація хроматину, що спостерігається за допомогою флуоресцентного мікроскопа (Olympus CKX41, Японія), збільшення 400 × (D). Контрольні клітини не зазнавали впливу будь-якої сполуки, крім носія; значення є середніми значеннями ± стандартні відхилення принаймні від трьох незалежних експериментів, n ≥ 9; статистичну значимість розраховували порівняно з контрольними клітинами (необробленими), * p ≤ 0,05, ** p ≤ 0,01, *** p ≤ 0,001.

Вплив екстрактів V. opulus на внутрішньоклітинне генерування АФК, проаналізований за допомогою аналізу DCFH-DA після 24-годинної інкубації клітин MIN6 з FJ та PRF (A), активністю GPx (B) та рівнем продукування гідропероксиду (C). Контрольні клітини не зазнавали впливу будь-якої сполуки, крім носія; значення є середніми значеннями ± стандартні відхилення принаймні від трьох незалежних експериментів, n ≥ 9; статистичну значимість розраховували порівняно з контрольними клітинами (необробленими), * p ≤ 0,05, ** p ≤ 0,01, *** p ≤ 0,001.

Цитозахисні властивості екстрактів V. opulus у дозах IC0 (24 години перед інкубацією) проти хімічної індукції (500 мкМ т-BOOH, 2 год) та окисного стресу, аналізовані DCFH-DA на клітинах MIN6 (A); клітини, візуалізовані під флуоресцентним мікроскопом: низька флуоресценція в контрольних клітинах, дуже висока флуоресценція в клітинах після інкубації з 500 мкМ t -BOOH і зменшена в клітинах, попередньо оброблених PRF протягом 24 годин перед додаванням t -BOOH (збільшення 200 ×) (B ); Метаболічна активність MIN6, аналізована за допомогою аналізу PrestoBlue (C). Контрольні клітини не зазнавали впливу будь-якої сполуки, крім носія; значення є середніми значеннями ± стандартні відхилення принаймні від трьох незалежних експериментів, n ≥ 12; статистичну значимість розраховували порівняно з клітинами, обробленими t -BOOH, ** p ≤ 0,01, *** p ≤ 0,001.

Вплив екстрактів V. opulus на накопичення крапель ліпідів у клітинах MIN6, забарвлених червоним Нілом, спостерігається після обробки клітин екстрактами при IC0 протягом 24 год (А); як позитивний контроль використовували 100 мкМ олеїнової кислоти; контрольні клітини не зазнавали впливу будь-якої сполуки, крім носія; значення є середніми значеннями ± стандартні відхилення принаймні від трьох незалежних експериментів, n ≥ 12; статистичну значимість розраховували порівняно з контрольними клітинами ** p ≤ 0,01. Клітини, що візуалізуються під флуоресцентним мікроскопом (збільшення 200 ×) (B).

Вплив екстрактів V. opulus на поглинання аналога жирних кислот TF2-C12, виміряне в клітинах MIN6 за допомогою аналізу поглинання FFA, який спостерігали після обробки клітин екстрактами при IC0 протягом 24 год (А); контрольні клітини не зазнавали впливу будь-якої сполуки, крім носія; значення є середніми значеннями ± стандартні відхилення, n ≥ 5; статистичну значимість розраховували порівняно з контрольними клітинами. Клітини, завантажені TF2-C12, візуалізуються під флуоресцентним мікроскопом (збільшення 200 ×) (B).

Вплив екстрактів V. opulus на секрецію інсуліну клітинами MIN6 (A), секрецію GLP-1 у клітинах GLUTag (B) в умовах низької (відкриті смуги) або високої (закриті смуги) глюкози. Контрольні клітини не зазнавали впливу будь-якої сполуки, крім носія; значення є середніми значеннями ± стандартні відхилення принаймні від трьох незалежних експериментів, n ≥ 9; статистичну значимість розраховували порівняно з контрольними клітинами, обробленими з низьким вмістом глюкози *** p ≤ 0,001 або високим вмістом глюкози ### p ≤ 0,001. Відсоток інгібування ферменту DPP4 FJ та PRF (C); значення є середніми значеннями ± SD, n ≥ 4; статистична значимість ** p ≤ 0,01, *** p ≤ 0,001.

Спектри випромінювання мічених Лаурданом клітин до та після інкубації з екстрактами V. opulus у дозах IC0 (A). Зміни плинності клітинної мембрани, виражені як значення GP для зонду Лаурдана після інкубації клітин з екстрактами в умовах низької (відкриті смуги) або високої (закриті смужки) глюкози (B). Вплив екстрактів на внутрішньоклітинне генерування АФК, проаналізований методом DCFH-DA в умовах низької (відкриті смуги) або високої (закриті смуги) глюкози (C). Гіперполяризуючий ефект, викликаний екстрактами на клітинній мембрані в умовах низької (відкриті смуги) або високої (закриті смуги) глюкози (D). Контрольні клітини не зазнавали впливу будь-якої сполуки, крім носія; значення є середніми значеннями ± стандартні відхилення принаймні від трьох незалежних експериментів, n ≥ 12; статистичну значимість розраховували порівняно з контрольними клітинами, обробленими з низьким вмістом глюкози * p ≤ 0,05, ** p ≤ 0,01 або високим вмістом глюкози ## p ≤ 0,01.

Викид мічених піреном клітин до та після інкубації з екстрактами V. opulus PRF (A) та FJ (B) у дозах IC0; представлені дані - репрезентативні спектри випромінювання мічених піреном клітин до та після інкубації з PRF та FJ, n = 3.

Спектр флуоресценції HSA (1,5 × 10-5 М, збудження при 295 нм) та його зміни при збільшенні концентрацій екстракту PRF (A). Ділянка Штерна – Волмера для загартування HSA за допомогою PRF (концентрація PRF у мг/мл) (B). Ділянка Штерна-Вольмера для загартування HSA за допомогою PRF (концентрація PRF, виражена як еквівалент хлорогенової кислоти [M]) (C).

Фенольні сполуки калини opulus як цитозахисні агенти, що впливають на біологічну активність клітин MIN6 - запропонований механізм дії. Вони володіють цитопротекторною активністю щодо генерації АФК, індукують загибель клітин апоптотичного типу, стимулюють секрецію GLP-1 та інгібують активність DPP4; однак вони послаблюють GSIS і посилюють накопичення ліпідів.

Анотація

оцінка

Вплив екстрактів V. opulus на метаболічну активність клітин MIN6, що визначається аналізом PrestoBlue після 24-годинного впливу соку (FJ) (A) та PRF (B). Контрольні клітини не зазнавали впливу будь-якої сполуки, крім носія; значення є середніми значеннями ± стандартні відхилення принаймні від трьох незалежних експериментів, n ≥ 12; статистичну значимість розраховували порівняно з контрольними клітинами (необробленими), ** p ≤ 0,01, *** p ≤ 0,001.

Вплив екстракту PRF V. opulus на морфологію клітин MIN6, оброблених протягом 24 год; контрольні клітини не зазнавали впливу будь-якої сполуки, крім носія; випадково вибрані поля були сфотографовані при × 200.

Вплив екстрактів V. opulus на рівень АТФ у клітині MIN6, визначений люмінесцентним аналізом АТФ після 24-годинного впливу FJ та PRF (A); потенціал мітохондріальної мембрани визначали за допомогою зонда JC-1 (B), де використовували позитивний контроль деполяризації карбонілціаніду m-хлорфенілгідразин (CCCP) (50 мкМ); контрольні клітини не зазнавали впливу будь-якої сполуки, крім носія; значення є середніми значеннями ± стандартні відхилення принаймні від трьох незалежних експериментів, n ≥ 9; статистичну значимість розраховували порівняно з контрольними клітинами (необробленими), ** p ≤ 0,01, *** p ≤ 0,001; флуоресцентні зображення клітин MIN6, забарвлених JC-1, де випадково вибрані поля фотографували зі збільшенням × 200 за допомогою фільтрів FITC та Texas Red (C).

Вплив експозиції FJ і PRF протягом 24 годин на екстерналізацію фосфатидилсерину на листку зовнішньої мембрани апоптотичних клітин MIN6 та проникнення мембрани, виявлені за допомогою набору для аналізу Annexin-V-FITC та фарбування йодидом пропідіуму (A); вплив екстракту на активацію каспази-9 (B) та активацію каспаз-3/7 (C); Ядра зафарбовані DAPI та конденсація хроматину, що спостерігається за допомогою флуоресцентного мікроскопа (Olympus CKX41, Японія), збільшення 400 × (D). Контрольні клітини не зазнавали впливу будь-якої сполуки, крім носія; значення є середніми значеннями ± стандартні відхилення принаймні від трьох незалежних експериментів, n ≥ 9; статистичну значимість розраховували порівняно з контрольними клітинами (необробленими), * p ≤ 0,05, ** p ≤ 0,01, *** p ≤ 0,001.

Вплив екстрактів V. opulus на внутрішньоклітинне генерування АФК, проаналізований за допомогою аналізу DCFH-DA після 24-годинної інкубації клітин MIN6 з FJ та PRF (A), активністю GPx (B) та рівнем продукування гідропероксиду (C). Контрольні клітини не зазнавали впливу будь-якої сполуки, крім носія; значення є середніми значеннями ± стандартні відхилення принаймні від трьох незалежних експериментів, n ≥ 9; статистичну значимість розраховували порівняно з контрольними клітинами (необробленими), * p ≤ 0,05, ** p ≤ 0,01, *** p ≤ 0,001.

Цитозахисні властивості екстрактів V. opulus у дозах IC0 (24 години перед інкубацією) проти хімічної індукції (500 мкМ т-BOOH, 2 год) та окисного стресу, аналізовані DCFH-DA на клітинах MIN6 (A); клітини, візуалізовані під флуоресцентним мікроскопом: низька флуоресценція в контрольних клітинах, дуже висока флуоресценція в клітинах після інкубації з 500 мкМ t -BOOH і зменшена в клітинах, попередньо оброблених PRF протягом 24 годин перед додаванням t -BOOH (збільшення 200 ×) (B ); Метаболічна активність MIN6, аналізована за допомогою аналізу PrestoBlue (C). Контрольні клітини не зазнавали впливу будь-якої сполуки, крім носія; значення є середніми значеннями ± стандартні відхилення принаймні від трьох незалежних експериментів, n ≥ 12; статистичну значимість розраховували порівняно з клітинами, обробленими t -BOOH, ** p ≤ 0,01, *** p ≤ 0,001.

Вплив екстрактів V. opulus на накопичення крапель ліпідів у клітинах MIN6, забарвлених червоним Нілом, спостерігається після обробки клітин екстрактами при IC0 протягом 24 год (А); як позитивний контроль використовували 100 мкМ олеїнової кислоти; контрольні клітини не зазнавали впливу будь-якої сполуки, крім носія; значення є середніми значеннями ± стандартні відхилення принаймні від трьох незалежних експериментів, n ≥ 12; статистичну значимість розраховували порівняно з контрольними клітинами ** p ≤ 0,01. Клітини, що візуалізуються під флуоресцентним мікроскопом (збільшення 200 ×) (B).

Вплив екстрактів V. opulus на поглинання аналога жирних кислот TF2-C12, виміряне в клітинах MIN6 за допомогою аналізу поглинання FFA, який спостерігали після обробки клітин екстрактами при IC0 протягом 24 год (А); контрольні клітини не зазнавали впливу будь-якої сполуки, крім носія; значення є середніми значеннями ± стандартні відхилення, n ≥ 5; статистичну значимість розраховували порівняно з контрольними клітинами. Клітини, завантажені TF2-C12, візуалізуються під флуоресцентним мікроскопом (збільшення 200 ×) (B).

Вплив екстрактів V. opulus на секрецію інсуліну клітинами MIN6 (A), секрецію GLP-1 у клітинах GLUTag (B) в умовах низької (відкриті смуги) або високої (закриті смуги) глюкози. Контрольні клітини не зазнавали впливу будь-якої сполуки, крім носія; значення є середніми значеннями ± стандартні відхилення принаймні від трьох незалежних експериментів, n ≥ 9; статистичну значимість розраховували порівняно з контрольними клітинами, обробленими з низьким вмістом глюкози *** p ≤ 0,001 або високим вмістом глюкози ### p ≤ 0,001. Відсоток інгібування ферменту DPP4 FJ та PRF (C); значення є середніми значеннями ± SD, n ≥ 4; статистична значимість ** p ≤ 0,01, *** p ≤ 0,001.

Спектри випромінювання мічених Лаурданом клітин до та після інкубації з екстрактами V. opulus у дозах IC0 (A). Зміни плинності клітинної мембрани, виражені як значення GP для зонду Лаурдана після інкубації клітин з екстрактами в умовах низької (відкриті смуги) або високої (закриті смужки) глюкози (B). Вплив екстрактів на внутрішньоклітинне генерування АФК, проаналізований методом DCFH-DA в умовах низької (відкриті смуги) або високої (закриті смуги) глюкози (C). Гіперполяризуючий ефект, викликаний екстрактами на клітинній мембрані в умовах низької (відкриті смуги) або високої (закриті смуги) глюкози (D). Контрольні клітини не зазнавали впливу будь-якої сполуки, крім носія; значення є середніми значеннями ± стандартні відхилення принаймні від трьох незалежних експериментів, n ≥ 12; статистичну значимість розраховували порівняно з контрольними клітинами, обробленими з низьким вмістом глюкози * p ≤ 0,05, ** p ≤ 0,01 або високим вмістом глюкози ## p ≤ 0,01.

Викид мічених піреном клітин до та після інкубації з екстрактами V. opulus PRF (A) та FJ (B) у дозах IC0; представлені дані - репрезентативні спектри випромінювання мічених піреном клітин до та після інкубації з PRF та FJ, n = 3.

Спектр флуоресценції HSA (1,5 × 10-5 М, збудження при 295 нм) та його зміни при збільшенні концентрацій екстракту PRF (A). Ділянка Штерна – Волмера для загартування HSA за допомогою PRF (концентрація PRF у мг/мл) (B). Ділянка Штерна-Вольмера для загартування HSA за допомогою PRF (концентрація PRF, виражена як еквівалент хлорогенової кислоти [M]) (C).

Фенольні сполуки калини opulus як цитозахисні агенти, що впливають на біологічну активність клітин MIN6 - запропонований механізм дії. Вони володіють цитопротекторною активністю щодо генерації АФК, індукують загибель клітин апоптотичного типу, стимулюють секрецію GLP-1 та інгібують активність DPP4; однак вони послаблюють GSIS і посилюють накопичення ліпідів.